joomla 1.6

Печать
PDF

Защита прав ребенка на получение качественного информационного продукта

on 08 Декабря 2011.

Виступ кандидата педагогічних наук, професора кафедри соціальної педагогіки Харківський національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, члена Харківської Асоціації дитячої екранної творчості «Дитятко» Катерини Яресько

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується активізацією людського фактору, як однієї з умов суспільного прогресу, тому постає завдання виховання відповідального громадянина, спроможного самостійно оцінювати дійсність, приймати обґрунтовані рішення відповідно до інтересів оточуючих. Розв’язання цього завдання пов’язано з формуванням стійких моральних якостей особистості дитини, які визначають її поведінку, рівень внутрішньої свободи, соціальної активності, культури.

Особистість дитини формується в інформаційному середовищі, яке є джерелом її розвитку. Інформаційний тиск на дитину збільшується з кожним роком, з’являються нові інформаційні засоби і нові форми інформаційного впливу. На основі отриманої інформації формуються ціннісні орієнтації, установки, соціальні ролі дітей у сфері дозвілля, мистецтва, культури побуту, людських відносин, екології та інших аспектів життєдіяльності людини, відбувається засвоєння дитиною моральних правил, норм і принципів, формування моральних якостей особистості. Якісне та безпечне інформаційне середовище є такою ж необхідною умовою існування дитини, як натуральна їжа та чисте повітря.

Розглянемо проблему захисту дітей від шкідливого інформаційного впливу.

Сучасне інформаційне середовище, в якому виховуються наші діти характеризується орієнтацією на споживання, перш за все матеріальне; витісненням дитячої субкультури дорослою; заміною вітчизняної культури далеко не найкращими зразками західної масової культури; зниженням загального художнього й інтелектуального рівня. Особливістю сучасного інформаційного середовища дитини також є зменшення частки позитивної інформації та збільшення – негативної. Нажаль, це стосується і шкільного середовища. Відображення негативних соціальних явищ (насилля, наркоманії, алкоголізму, порнографії, жорстокості тощо) на телебаченні, в рекламі, в шкільних програмах наносить шкоду розвитку дітей, негативно впливає на їхню психіку й моральність, формують у свідомості такі стереотипи мислення, які збільшують ризик антигромадської поведінки в майбутньому. Іноді важко відрізнити, на що спрямовані інформаційні засоби – на профілактику небажаної поведінки, чи на заклик до такого способу життя. Від тих образів і вражень, які закладаються в наших дітей сьогодні залежатиме рівень культури нашого суспільства в майбутньому, позитивні добрі враження підносять духовний світ дитини, спрямовують її на добрі вчинки, особистісна орієнтація думок і поведінки зберігаються й у дорослому віці.

Існує порушення прав дитини у сфері забезпечення нормального морального, духовного, психічного й фізичного розвитку. У відповідності до вимог міжнародного права, в будь-якому випадку, пов’язаному з погрозою порушення прав неповнолітніх, слід виходити з принципу пріоритетності інтересів дітей, забезпечення державою їх захисту (Декларація прав дитини: Принцип 5. Дитині, яка є неповноцінною у фізичному, психічному або соціальному відношенні, повинні забезпечуватися спеціальні режим, освіта і піклування, необхідні з огляду на її особливий стан). Поняття "дитина" в міжнародному праві застосовується до будь-якої людини, яка не досягла 18-річного віку. Конвенція ООН про права дитини (1989 г.) наказує приділяти першочергову увагу «якнайкращому забезпеченню інтересів дитини» в усіх діях щодо дітей. Міжнародне право навіть передбачає можливість обмеження свободи слова у випадках, коли діяльність засобу масової інформації загрожує правам і законним інтересам дітей.

Конвенція ООН про права дитини орієнтує держави на заохочення розробки "належних принципів захисту дитини від інформації і матеріалів, що завдають шкоди її благополуччю..." (ст.17). Правовою основою охорони неповнолітніх від розтління є ст. 34 Конвенції, яка зобов’язує держави "захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень". Якщо проаналізувати зміст сучасних телепередач, то деяку продукцію можна віднести саме до форм сексуального розбещення, зокрема інтелектуального розбещення – доведення до відому дітей інформації, яка не визнана в установленому порядку незаконною, однак може здійснити значний вплив на подальший соціальний, фізичний, моральний і духовний розвиток дитини. При оцінюванні законності такої інформації слід виходити з конкретно-історичних соціальних потреб українського суспільства, враховуючи національну культуру у сфері міжособистісних відносин, традиції виховання. Неприпустимим є впровадження стереотипів інтимної поведінки, що суперечать національній культурі.

У розв’язанні проблеми інформаційної безпеки теритеріальної громади, перш за все в інтересах дітей, можна виокремити 2 напрями.

Перший – здійснення контролю за інформаційними засобами в інтересах дітей. В Російській Федерації прийнято Федеральний закон «Про захист дітей від інформації, що спричиняє шкоду їхньому здоров’ю та розвитку». В Україні такого закону поки що немає, однак деякі напрями регулювання інформаційного середовища цілком можливо реалізувати у співпраці влади з громадськістю. Такий досвід може бути в подальшому відображений в законотворчій діяльності. Прикладом такого регулювання інформаційного середовища є проект створення Ради з питань соціальної реклами при Харківському міському голові. На Міжнародній науково-практичній конференції «Соціальна реклама в сучасному суспільстві» у Національній академії державного управління при Президенті України відбулося обговорення можливих напрямів діяльності Ради, було підкреслено, що соціально-рекламна діяльність має відбуватися з урахуванням інтересів дітей, необхідно створювати перш за все соціальну рекламу, що завдає стандарти бажаної поведінки, і навіть в питаннях профілактики негативних соціальних явищ спирається на позитивні образи, на загальнолюдські цінності, мораль, сім’ю, здоровий спосіб життя.

Другий напрям – створення орієнтованого на дитину позитивного інформаційного середовища. Наведу такий приклад. На Міжнародному дитячому телевізійному фестивалі «Дитятко», який започатковано Харківською обласною радою, 2 роки поспіль спеціальний приз журі вручається за проекти шкільного телебачення (село Новий Шарап Ординського району Новосибірської області РФ і м. Тисьмениця Івано-Франківської області). Аналіз робіт цих студій дозволяє зробити висновок, що шкільне телебачення є впливовим засобом соціального виховання, стимулювання позитивної поведінки дітей. Можна запропонувати управлінню освіти вивчити цей досвід та впровадити в рамках експерименту в школах нашого міста.

Також перспективним з точки зору забезпечення інтересів дітей виглядає створення у Харкові дитячого мультимедійного інтернет-каналу, який транслюватиме дитячі передачі, освітні програми, виконуватиме функцію накопичення і зберігання якісної інформації: мультимедійні уроки, відеоматеріали, фотоархіви тощо. Такий канал, по аналогії з телебаченням, є засобом активного впливу на свідомість дитини, його дія є багатобічною, він створює інформаційне середовище, в якому формуються ціннісні орієнтації, установки, соціальні ролі, моральні якості особистості, зберігається унікальне дитяче середовище. Створення освітніх інтернет-ресурсів, які забезпечують доступ дитини до якісної інформації, є, з одного боку, профілактикою небезпеки дитини в інтернет-просторі, а з іншого – цілком посильним завданням для Харкова з його освітнім потенціалом та рівнем розвитку ІТ-технологій.

Отже, захист прав дитини на якісну безпечну інформацію є актуальною проблемою, розв’язання якої пропонується здійснювати шляхом регулювання інформаційного середовища в інтересах дітей та створення спеціальних дитячих телевізійних та інших інформаційних проектів за умови інтеграції зусиль різних соціальних інститутів, при активній взаємодії держави, органів місцевого самоврядування, системи освіти, громадських організацій.