joomla 1.6

Печать
PDF

Соціальна реклама крізь призму безпеки дитини: проблеми та перспективи

Автор: Катерина Яресько on 08 Мая 2012.

За матеріалами виступів учасників ІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Відродження духовності у сучасному світі: взаємодія Церкви та освіти".

Сучасні умови розвитку суспільства, наявність широкого кола соціальних проблем вимагають цілеспрямованої діяльності держави щодо формування політики стосовно соціальної реклами, яка буде спиратися на морально-духовні традиції й досягнення культури українського народу. Соціальна реклама має бути спрямована на формування стійких моральних якостей людини, які визначають її внутрішню свободу й соціальну цінність у всіх сферах громадського та особистого життя.

Духовно-моральні якості є одним із суттєвих внутрішніх механізмів, на основі яких відбувається моральний вибір і саморегуляція поведінки, які визначають рівень соціальної активності й зрілості людини, її культуру. Ці якості цілеспрямовано формуються в сім’ї, в системі освіти, а також під впливом різних соціальних факторів, зокрема соціальної реклами.

Соціальна реклама – це різновид некомерційної реклами, спрямо­ваної на зміну моделей громадської поведінки та загострення уваги на актуальних соціальних проблемах. Продукція соціальної реклами часто розповсюджується через ЗМІ, впливаючи на широке коло осіб, серед яких є багато дітей. Особистість дитини формується в соціально-педагогічній системі під впливом багатьох соціальних факторів. Соціальна реклама має великий потенціал щодо формування ціннісних орієнтацій, настанов, соціальних ролей у сфері дозвілля, мистецтва, культури побуту, відносин, екології та інших аспектів життєдіяльності людини. Однак, якщо проаналізувати зміст окремих зразків соціальної реклами, то ми побачимо, що профілактика негативних соціальних явищ часто пов’язана з прямим відображенням цих явищ у друкованому та медійному продукті. Іноді навіть важко відрізнити, на що спрямовано рекламу – на профілактику небажаної поведінки чи на заклик до такої поведінки.

Розглянемо проблему захисту дітей від шкідливого інформаційного впливу. Відображення насилля, порнографії, жорстокості в соціальній рекламі, яка розповсюджується засобами масової інформації, наносить шкоду розвитку дітей та молоді, негативно впливає на їхню психіку й моральність, формує у свідомості такі стереотипи мислення, які збільшують ризик антигромадської поведінки в майбутньому. Існує порушення прав дитини у сфері забезпечення нормального морального, духовного, психічного й фізичного розвитку. Відповідно до вимог міжнародного права, в будь-якому випадку, пов’язаному з погрозою порушення прав неповнолітніх, слід виходити з принципу пріоритетності інтересів дітей, забезпечення державою їх захисту (Декларація прав дитини: Принцип 5. Дитині, яка є неповноцінною у фізичному, психічному або соціальному відношенні, повинні забезпечуватися спеціальні режим, освіта й піклування, необхідні з огляду на її особливий стан). Поняття «дитина» в міжнародному праві застосовується до будь-якої людини, яка не досягла 18-річного віку. Конвенція ООН про права дитини (1989 г.) наказує приділяти першочергову увагу «якнайкращому забезпеченню інтересів дитини» в усіх діях щодо дітей. Міжнародне право навіть передбачає можливість обмеження свободи слова у випадках, коли діяльність засобу масової інформації загрожує правам і законним інтересам дітей.

Конвенція про права дитини орієнтує держави на заохочення розробки «належних принципів захисту дитини від інформації і матеріалів, що завдають шкоди її благополуччю...» (ст. 17). Правовою основою охорони неповнолітніх від розтління є ст. 34 Конвенції, яка зобов’язує держави «захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень» [2]. Розповсюдження на практиці нових, нетрадиційних, інтелектуальних форм публічного, масового розбещення неповнолітніх може відбуватися шляхом доведення до їх відому інформації, яка не визнана в установленому порядку незаконною, однак може здійснити значний вплив на подальший соціальний, фізичний, моральний і духовний розвиток дитини. При оцінюванні законності такої інформації слід виходити з конкретно-історичних соціальних потреб українського суспільства, враховуючи національну культуру у сфері міжособистісних відносин, традицій виховання.

Сучасна соціальна реклама часто пропагує відносність моральних норм і ідеалів і можливість їх існування у різноманітті форм. У той же самий час, спираючись на слова Патріарха Кирила про те, що незважаючи на культурні відмінності між людьми, фундаментальні моральні цінності людства є єдиними для всіх, можна висновити, що соціальна реклама має бути носієм саме традиційних цінностей, які підтверджені людським досвідом. Становлення людини на основі таких цінностей сприяє формуванню стійкого світогляду, що є «фільтром» для розпізнавання добра і зла й орієнтиром власної поведінки. Тому необхідно запровадити конкретні форми державного і громадського контролю за соціальною рекламою в інтересах дітей, розробити механізм відповідальності суб’єктів рекламної діяльності, передбачити можливість оперативного офіційного реагування на незаконне розповсюдження матеріалів, які наносять шкоду морально-духовному й психічному розвитку дитини.

Однією з форм регулювання ринку соціальної реклами є створення громадської ради при органах виконавчої влади, яка буде приймати рішення щодо виробництва соціальної реклами за рахунок бюджетних коштів, давати рекомендації щодо її розповсюдження в державних установах, визначати пріоритетні напрями соціальних рекламних компаній тощо. Перспективним виглядає спільна діяльність громадських органів та Церкви, яка має накопичений за багато віків досвід духовно-морального виховання, є носієм традиційних цінностей і настанов, необхідних сучасній людині для повноцінного функціонування й розвитку в суспільстві.

Для визначення способів зниження рівня негативного впливу на дітей необхідно розглянути соціальну рекламу як суб’єкт освітньо-просвітницької діяльності. Якщо діяльність освітніх закладів регулюється відповідними законодавчими актами, охоплюється різними видами контролю (ліцензу­вання, акредитація навчальних закладів, прийняття державних освітніх стандартів, навчальних методик і програм, атестація педагогів, вимоги до їхньої спеціальної психолого-педагогічної підготовки), то діяльність рекламних агенцій, яка є масовою і просвітницькою, залишається норма­тивно неврегульованою і тому фактично безконтрольною. Необхідним виглядає професійне методичне, організаційне й кадрове забезпечення публічної просвітницької рекламної діяльності. Це дозволило б убезпечити дітей від непрофесійного підходу до висвітлення багатьох питань, які стосуються, у тому числі, й сфери людських відносин (суспільних, сімейних, інтимних). Аналіз практики соціальної реклами свідчить про недостатню захищеність дітей від некваліфікованого неякісного інформаційного впливу.

Регулювання змісту соціальної реклами в інтересах дітей можливо лише за умови поєднання зусиль державних органів, освітніх закладів, Церкви, громадських організацій. Прикладом такої взаємодії є виконання в 2012 р. соціального замовлення Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради «Соціальна реклама крізь призму безпеки дитини» Харківською Асоціацією дитячої екранної творчості «Дитятко», яка є громадською організацією, що займається захистом прав дітей на отримання якісного інформаційного продукту, активно співпрацює з органами влади та місцевого самоврядування, освітніми закладами і Харківською єпархією Української Православної Церкви. Даний проект спрямовано на визначення основних вимог до створення безпечної для дітей соціальної реклами; забезпечення органів місцевого самоврядування, комунальних установ та громадських організацій інструментарієм щодо відображення складних соціальних проблем у соціальній рекламі; надання інформаційних, консультативних, просвітницьких соціальних послуг щодо створення соціальної реклами; створення умов для розповсюдження у м. Харкові безпечної для дітей соціальної реклами.